У початок
Анатолій Комар: «Енергетична митниця постійно вдосконалюється»

Анатолій Комар: «Енергетична митниця постійно вдосконалюється»

- Артем Куюн, експерт Консалтингової групи «А-95»

Багато років до повномасштабного вторгнення росії в Україну Енергетична митниця перебувала в статусі сервісної служби. Боротьба з агресором на паливному фронті перевела Енергетичку з розряду статистів у категорію основних атакуючих гравців: митники ініціюють масштабні законодавчі зміни, беруть активну участь у робочих групах, ведуть широку комунікацію з ринком.

У статусі виконуючого обов’язки начальника Анатолій Комар потрапив в Енергомитницю за 2 тижні до Великої війни, тому робота з самого старту проходила в бойових умовах. Проте за період перебудови ринку під діаметральні напрямки постачань пального нарікань на роботу саме митників було чути найменше. Наступний іспит – побудова ефективної системи виявлення російських нафтопродуктів на українському кордоні – став не менш складним. З червня митники припинили оформлювати пальне з турецьких портів, що перевалюють величезні обсяги російського пального.

На початку жовтня за ті ж гріхи у список небажаних потрапили болгарські термінали, а в жовтні імпортери нафтопродуктів зіткнулися з новими вимогами до розмитнення, запровадженими з подання зокрема й Енергомитниці. Останні нововведення здійняли неабиякий галас на ринку і стали однією з причин бесіди з паном Комаром саме зараз.

enkorr: Нещодавно набрали чинності зміни до Митного кодексу України, ініціатором яких зокрема була й Енергетична митниця. Наскільки ринок нафтопродуктів устиг підготуватися до нових вимог?

Анатолій Комар: Енергетична митниця спільно з Держмитслужбою була ініціатором змін, які, як вважають митні органи, повинні сприяти боротьбі з потраплянням російського палива на ринок України. У Верховну Раду України законопроєкт було подано у серпні, тому й ми, і бізнес мали достатньо часу, щоб підготуватися до нововведень. Ми провели навчання з інспекторським складом, кожного ознайомили зі змінами у законодавстві й порядком митного оформлення відповідних товарів. Додатково підготували пам’ятки для декларантів і митних брокерів. Завчасно оприлюднювали зазначені пам’ятки й меседжі на наших інформаційних ресурсах та у ЗМІ.

Не можна сказати, що все пройшло ідеально, питання були і залишаються. Саме 17 жовтня був справді складний день, ми спостерігали значне зниження обсягів митного оформлення імпортованих вантажів, порівняно з іншими днями. Але наразі динаміка вирівнялась, і митниця функціонує у звичному режимі. Враховуючи, що в середньому митниця здійснює оформлення близько 15 тис. декларацій упродовж місяця, тобто 400-500 щодня, випадки затримання митного оформлення у зв’язку з відсутністю повного комплекту документів, передбаченого новими вимогами МКУ, можна перерахувати на пальцях, і всі їх вирішували у робочому порядку. Тобто це не масштабне явище, і можна сказати, що ринок підготувався до нововведень непогано.

enkorr: Ми зараз вибудовуємо свою власну систему боротьби з імпортом товарів небажаного походження, бо загальноприйнята практика міжнародної торгівля в наших умовах не працює. Чи вивчали ви якийсь закордонний досвід?

Анатолій Комар: Філософія Всесвітньої митної організації була завжди спрямована на спрощення й гармонізацію митних процедур при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. У нашому разі навпаки, доводиться вживати заходів, які посилюють вимоги і певним чином  ускладнюють для підприємств здійснення імпортних операцій з товарами, на ввезення яких встановлено заборону або обмеження.

Спочатку наші міжнародні партнери не до кінця розуміли, наскільки серйозно налаштована Україна. Наразі ситуація змінюється, як і їхнє відношення до визначеної проблеми. Після внесення змін у постанову Кабміну №1147 (які вимагають підтвердження походження пального при імпорті шляхом надання сертифікату про походження товару – ek) ми фіксували випадки, коли уповноважені органи держав ЄС видавали сертифікати про походження на підставі документів, яких за міжнародними нормами не достатньо для видачі такого сертифікату. Зараз ми вже чітко бачимо тенденцію, що ці органи почали серйозніше ставитися до видачі сертифікатів. Особливо коли за видачу  документів про походження відповідають митні органи країни-експортера.

Про зміну ставлення до видачі відповідних сертифікатів також може свідчити зменшення обсягів постачань певної продукції з таких країн. Наприклад, із Польщі суттєво знизився імпорт скрапленого газу польського походження, при цьому почали завозити газ походженням з Європейського Союзу. Така ж історія відбулася з Туреччиною: імпорт ДП з країною походження Туреччина значно зменшився, і тепер це тільки продукт заводів-виробників.

enkorr: Якщо в документах засвітиться, що серед ресурсу, поданого на митне оформлення, є невелика частина російського походження, якою буде його доля?

Анатолій Комар: У будь якому разі ми маємо діяти згідно з Митним кодексом України. У нас поки таких випадків не було… та якщо гіпотетично уявити схожу ситуацію, і при цьому у нас не буде правових підстав відмовити у митному оформленні, ми точно звернемося у відповідні правоохоронні органи. Зараз за цим напрямом у митниці є взаємодія з багатьма правоохоронними органами: РНБО, СБУ, БЕБ… Тому будемо їх теж долучати до перевірки роботи цих суб’єктів.

enkorr: Візьмемо відомий ланцюжок росія-Латвія-Польща. Є підтверджені дані, що Латвія закупляє певний немалий обсяг LPG у росії й паралельно постачає в Польщу співрозмірний обсяг газу, але вже з сертифікатом походження EU. Як це вони роблять – лишаємо за дужками. Чи побачите ви російське коріння у такому ресурсі, якщо він пробуватиме потрапити в Україну?

Анатолій Комар: У цьому разі ми повинні бачити виробника цієї продукції, конкретний завод, і всі документи, що підтверджують виробництво цього газу саме на цьому заводі. Крім того, ми також відслідковуємо інформацію у ЗМІ і реагуємо відповідно. Наприклад, у квітні була нетипова ситуація, коли з Латвії почався імпорт неадекватно великих обсягів газу, хоча заводу ж там немає. Ви також публікували ці дані, й ми звернули на них увагу, почали додатково перевіряти документи (хоча на той час не існувало заборон на ввезення відповідних товарів російського походження). І це дало результати: якщо у квітні з Латвії було імпортовано 10 тис. тонн скрапленого газу, то вже в травні цей обсяг зменшився майже в п’ять разів, і залишився тільки підтверджений литовський ресурс. Ми дуже швидко перекрили цей потік.

Аналогічна ситуація була зі скрапленим газом з Казахстану. У травні й червні був значний стрибок в обсягах постачання, ми відповідним чином відреагували  на нього. Під час митного оформлення ми звертались до суб’єктів щодо надання додаткових документів, здійснювали обов’язкову перевірку сертифікатів за допомогою листування з іноземними партнерами й спрямовували їх на верифікацію. І обсяги сумнівних постачань упали з майже 25 тисяч тонн у травні до 2,6 тисячі тонн у вересні.

enkorr: Стали менше заявляти чи ви почали більше завертати назад?

Анатолій Комар: після додаткових заходів перевірки суб’єкти просто почали менше везти. Червень – 28 тисяч тонн (газу казахстанського походження – ek), липень – 10 тисяч тонн, серпень – 6 тисяч тонн, вересень – на рівні 2,6 тисячі тонн. Це також приклад адаптивності – ми зосереджені не тільки на перевірці митних документів, але й намагаємося отримувати інформацію і з ринку, й зі ЗМІ. Енергетична митниця постійно вдосконалюється.

До набуття чинності змінами у митний кодекс підтвердження виробника було добровільним, а зараз це обов’язково. Мені важко уявити, як можна буде зібрати необхідний пакет документів, що підтверджують увесь ланцюжок постачань з казахстанського НПЗ на газ, який реально з росії.

enkorr: До речі, про документи, а точніше про їхню автентичність. Як перевіряється достовірність документів? В епоху фотошопу можна зробити багато чого…

Анатолій Комар: Легко підробити – це тільки теоретично. Під час митного оформлення наші інспектори ретельно перевіряють подані документи, зокрема автентичність сертифікатів і паспортів якості, ланцюжки постачання між залізничним, морським та автомобільним транспортом.

Перевірку розділено умовно на дві стадії. Перша – безпосередньо під час митного оформлення. Проте тут дуже важко виявити фейк, якщо немає явних ознак підробки. Адже інспектору за 4 години (саме стільки відведено митним кодексом на прийняття рішення щодо митного оформлення вантажу – ek) потрібно вивчити не тільки контракт, а й багато інших документів, які підтверджують вартісні, якісні характеристики, визначають ланцюжок постачання тощо.

Друга стадія контролю – вже після митного оформлення. Відразу після внесення змін до постанови №1147 в енергетичній митниці сформовано робочу групу для перевірки документів про походження товарів. У групу залучено посадових осіб на постах, управління митних платежів та управління боротьби з контрабандою й порушеннями митних правил. Здійснюються постійні перевірки сертифікатів, щодо яких у нас є певні сумніви. Передовсім це «непрямі» контракти і продукція, що надходить із зон ризику, визначених рішеннями РНБО чи СБУ. Інформація щодо зазначених сертифікатів щомісяця узагальнюється і готуються запити до країн-партнерів для їх верифікації. Тобто визначенням автентичності документів займаються на постійній основі вже інші спеціалізовані підрозділи Енергетичної митниці, які не здійснюють безпосереднього митного оформлення.

enkorr: Багато документів перевірено додатково?

Анатолій Комар: За 2022-2023 роки спрямовано 42 запити до компетентних органів іноземних держав щодо встановлення країни походження і встановлення автентичності документів, які було подано на митне оформлення. Торік це 40 суб’єктів ЗЕД загальною сумою партій на $56 млн, цього року – 204 суб’єкти на суму $114 млн. Як бачите, цей рік ще не закінчився, а роботи зроблено вдвічі більше, ніж за минулий.

enkorr:  Але 2022 року ви ж не вимагали сертифікатів походження…

Анатолій Комар: Так, надання сертифікату походження не було обов’язковим, але це не означає, що такі документи не надавались підприємствами добровільно. Тим більше, що законодавством передбачено надання сертифікатів про походження і в інших випадках, наприклад, з преференційною метою. Тому робота з перевірки документів, що подавалися для підтвердження країни походження, здійснюється митницею на постійній основі.

enkorr: Сумніви якісь підтвердилися?

Анатолій Комар: Ми надсилали запити в Польщу, Італію, Болгарію, Румунію, Латвію, Литву, Туніс, Молдову, Казахстан, Естонію тощо. На жаль, відповіді від органів інших країн приходять дуже повільно, зазвичай від 2 місяців і більше. Втім, за результатами, які ми все ж отримали, порушено 98 справ про порушення митних правил. Це стосується не тільки підтвердження країни походження, також встановлено і інші факти недостовірного декларування товарів (недостовірні дані щодо кількісних, вартісних або якісних показників). Вартість товарів, щодо яких порушено справи, становить близько 372 млн грн. Така робота стимулює ринок до дисципліни.

enkorr: Як ви можете оцінити спільну роботу Енергомитниці з РНБО й СБУ?

Анатолій Комар: До результатів роботи групи при апараті РНБО можна віднести припинення постачань ДП сумнівного походження з Туреччини. Нагадаю, що було сформовано перелік портів, які приймають значні обсяги російського пального і де є великий ризик «міксування» товарів російського походження. Ми спільно з правоохоронними органами посилили перевірку кожної партії товару, що надходила з цих портів. Це перевірки не тільки документів, а й лабораторні дослідження всіх партій, що, звичайно, потребувало тривалого часу. Ринок зрозумів цей сигнал, після проведення вказаних заходів стосовно кількох партій таких товарів випадки постачання нафтопродуктів із цих портів не фіксуються. Продукт турецького походження, що лишився в Україні, це винятково пальне з заводів, які знаходяться в Туреччині.

enkorr: Як ринок пережив обмеження постачань з Болгарії у виконанні СБУ?

Анатолій Комар: Наразі в терміналах знаходиться близько 190 автомобілів, які здійснювали імпорт пального з болгарських морських і річкових терміналів і портів, які визначені Службою безпеки України як такі, що можуть постачати нафтопродукти російського походження.

Згідно з рекомендаціями СБУ, із усіх цих партій проведено відбір проб для лабораторних досліджень. У разі підтвердження якісних показників за результатами лабораторних досліджень і відсутності зауважень до документів митне оформлення вказаних товарів завершується на загальних підставах. Перші автомобілі, щодо яких вживались відповідні заходи, вже оформилися. Тобто, отримання результатів досліджень зайняло близько півтора тижня.

enkorr: Скільки часу піде на оформлення всієї черги?

Анатолій Комар: Я вважаю, що пік заторів ми вже минули, а нових партій товарів із Болгарії не надходить. Тому кількість автомобілів на терміналах зменшується щодня. При цьому Енергетична митниця зацікавлена у швидкому оформленні всієї черги, все залежить від спроможності спеціалізованої лабораторії Держмитслужби. Важко спрогнозувати, але враховуючи наявні темпи, сподіваюся, що за кілька тижнів усі товари, накопичені на терміналах, буде оформлено.

До речі, додам тут ремарку до попередньої теми! Якби можна було так легко підробити транспортні документи, то всі б вказали замість болгарських терміналів в Русе чи Бяли інші місця завантаження і спокійно б собі їхали.

enkorr: Кажуть, що у рекомендаціях СБУ є не всі термінали Болгарії. Наприклад, завод і база Insa Oil у Білоземі не потрапили до списку.

Анатолій Комар: Так, ми помітили, що цього суб’єкта немає в переліку, наданому СБУ. Звідти йде дизельне пальне, і ми не можемо в цьому разі застосовувати якісь обмежувальні заходи. Тому ми спрямували на адресу Служби безпеки лист-уточнення щодо Білозема й наразі чекаємо відповіді.

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти