У початок

«Укрнафта»: нам «шашечки» чи їхати?


Сергій Куюн, директор Консалтингової групи «А-95»

Прочитав тут одного експерта, який вбачає головною проблемою «Укрнафти»… погіршення якості корпоративного управління. А конкретно – відсутність правильно сформованої наглядової ради, у яку мають входити незалежні члені. Мовляв, це створює купу ризиків.

Давайте згадаємо історію.

В «Укрнафті» до кінця 2022 року працювала наглядова рада, сформована за всіма стандартами. У неї навіть входила заступниця міністра фінансів (у минулому), розпіарений фахівець з корпоративного управління у модних краватках, інші шановні й відомі люди зі справді потужним досвідом у політиці й бізнесі.

Їх призначили у березні 2019 року. Все було круто: аудити, засідання, обговорення… «У нас не було питань до менеджменту «Укрнафти», – заявили вони у спільному інтерв’ю «РБК-Україна» на початку року. Гаразд.

А знаєте, яким був сумарний фінрез «Укрнафти» за цю каденцію ідеально сформованої наглядової ради у 2019-2022 роках?

1,8 млрд грн. Збиток. Два роки з чотирьох були збитковими. Проте правильно збитковими – згідно з усіма міжнародними корпоративними стандартами!

У листопаді 2022 року «Укрнафту» націоналізували, й у І півріччі 2023 року вона заробила 14(!) млрд грн чистого прибутку. Під час війни. Під обстрілами. Але, виявляється, є проблема… Наглядову раду неправильно сформовано… Ризики…

Та й це ще не все. З приходом держави 2022 року з’ясувалось, що у компанії (а фактично у державного акціонера) приватні акціонери крали буквально на кожному кроці.

  • Усі послуги компанія закупала втридорога – перевезення пального в авто й залізницею, банківський еквайринг тощо.
  • Купа договорів на продаж енергоресурсів була за мінімальними цінами. У квітні 2022 року, в розпал війни, «Укрнафта» продала скраплений газ нижче від ринку на 300 млн грн. ДБР відкрило справу, наглядова рада – ні пари з вуст.
  • Борги перед «Укрнафтою» з боку афілійованих осіб за договорами 2019-2022 років – мільярди гривень. Лише один епізод: НПК «Галичина» (належить «Привату») отримала нафтопродукти на реалізацію з відтермінуванням оплати на 90 днів, а потім ще на 3 роки. Грошей нема. Борг – 4,8 млрд грн. Таких випадків – купа! Пальне без грошей відпускалось узагалі невідомим структурам.
  • Розвитку не було, обладнання 60-х років.
  • Маючи свою мережу, «Укрнафта» продавала талони й картки на пальне сторонніх організацій («Авіас»).
  • Регіональні офіси компанії паралельно працювали на регіональний бізнес приватних акціонерів.
  • Давальницька переробка нафти на «Укртатнафті» здійснювалась з «технологічними втратами» 16-17%, хоча з історії української переробки я про вище за 9% ніколи не чув і не бачив.

Даруйте, але нахіба потрібна така мега-супер-професійна, але сліпа наглядова рада?

Корпоративне управління – це також про акціонерів. А куди дивився всі ці роки НАК – власник 51% акцій? Не бачила наглядова рада, а акціонер теж не бачив, як крадуть його гроші в «особливо крупних»? Про кричущі випадки розпродажу нафти за безцінь на аукціонах повідомлялося періодично, інколи доводилось вручатись, а інколи спускали на гальмах.

Чомусь не бігали й не волали на ефірах нардепи, які роками не помічали мільярдних втрат держави, а сьогодні зненацька розгледіли якісь там ризики й порушення прав акціонерів під час націоналізації.

Насправді все просто. Фактично, окрім елементарної сміливості, новому менеджменту «Укрнафти» нічого не знадобилось. Він просто почав закупати послуги й реалізовувати ресурси за ринковими цінами. Результат, як-то кажуть, на табло. За півроку 2023 року прибуток «Укрнафти» перевищив історичний рекордний річний показник 6,6 млрд грн (2018 р.), не кажучи вже сумарний фінрезультат за останні 10 років – мінус 7 млрд грн.

Це називається швидкі перемоги. Сподіваюсь, побачимо й стратегічні досягнення у вигляді збільшення видобутку нафти й газу, модернізації виробництв, оновлення транспортних парків і АЗС.

Впевнений, побачимо ми й правильно сформовану наглядову раду, оскільки її передбачено законом. Але приклад «Укрнафти» яскраво свідчить, що цей орган нічого не гарантує. Воля акціонера, професійність і мотивація менеджменту – ось головні складові успіху.

Друкувати

Коментарі

Увійдіть щоб мати можливість лишати коментарі

Увійти